Втрапила під чар я дивних дії,
Відчуваю певний глузду брак –
Захопив думки мої і мрії
Благородний сірий одинак.
В погляді його усе зникає,
Потопає, тане, гасне світ –
Він мене і пестить, і лякає,
І до себе тягне, мов магніт.
Сам завжди, давно покинув зграю.
Ваблять спокій, сила, дика хіть –
Млію, серце бідне калатає,
Ніби в лані у фатальну мить.
Зашморг почуттів стискає шию.
Ще щільніше затягну петлю –
Душу тільки вовкові відкрию,
Бо шакалів не любила й не люблю.