Ранн й подих сонця

Женя Плюснин
Ранній подих сонця,
Очі в заперті ,
Хочу те віконце,
З поглядом землі.
Однотипні кроки,
Але так приємно,
Обпершись об стіни,
Думати натхненно.
Це недавня мова,
Дамба почуттів,
Погляди навколо,
Я злетів, злетів!
Час давить на ноги,
Але я не бачу,
В погляді лиш серце,
Скоро я заплачу.