Василию Белоусу (Васелю Бiловусу)
Ой сидить козак на Подолi:
У нього вуси як роздолля,
У нього вуси як снiга були –
Розмальованi в бiлi кольори.
То сидить козак – виглядає,
Дiвчиноньку дожидає.
Як пройде яка – вiн цапає,
Над Днiпром усiх вiн кохає.
Но шкода прийшла – помилився –
У нього синок народився.
То був дiд його, мабуть дiд дiда,
Тому бачим ми Бiловуса.
Цей також сидить – дожидає:
Хто же краще всiх привiтає.
Не сиди, Василь, кинь дурницю –
Можно теж, Василь, помилиться.
Cкiльки рокiв отак промайнуло,
Та вiд плям душу захистнуло.
Ти на свiт прийшов – не байдуже,
Ми вiтаэмо тебе дуже.
Встав на Пiвночi Вася Бiловус,
Замочив Василь в Бiлiм морi вус...
………………
Ой сидить козак на Подолi,
Другий жде вiстей з Бiла моря...
Пiвнiчнодвiнск
P.S. Почти на мотив "Ой, мороз, мороз..."