Весна, на дворі вже весна.
В мені ж зосталась та нещадна осінь.
Й зима, навіть морозная зима
Вже побороть її не взмозі.
Зима лиш забавля весну.
Укрила ковдрой землю всю.
Тепер позбутись її мусить.
А я дивлюся у вікно.
На нім краплин дощу мов перлів.
Отак невдовзі й квіти зацвітуть.
Моя та осінь зовсім їм не рівня.
Тож побороть її я мушу.
Як би не влазила вона мені у душу.