Думки, що шаленіють, у пітьмі
Та спогадами гупають у скроні,
І голос знов зривається на крик,
Тамую біль – стискаючи долоні.
Пусті надії, що злітаючи у вись
Щоразу гучно падали до долу,
Хоч проклинай мене, а хоч молись…
Я не згадаю шлях до твого дому.
І каяття, спізнившись на життя,
На мить …та раннім падолистом
Уже кохання лине стиха в небуття,
Розірваним калиновим намистом…
27.06.2009
перевод Валерия Панина (Сержан)
Шальные мысли в полуночный миг
Воспоминанием стучат в висках:
Там ты опять срываешься на крик,
А я молчу, беду зажав в руках.
Там все мои надежды рвались ввысь,
Но падали под рёв твоих проклятий.
Теперь хоть злись, хоть каждый день молись,
Но я забыла плен твоих объятий.
Ты слишком поздно осознал тогда
Свою вину… В том листопаде синем
Любовь ушла неведомо куда
Разорванными бусами калины…
28.06.2009