***

Готическая Душа
В кривавій пітьмі не побачити дива.
Вогонь заморожений з льодом не дружить.
І сонце сховається в пляшку з-під пива.
І дощ не омиє спотворену душу.
Цілую твій подих який залишився.
В обіймах тримаю лиш тінь сподівання.
І сенс у життя якось дивно змінився…
Ця бульбашка щастя – надія остання.
Машини мов звірі по місту блукають.
Твоя серед них загубилась напевне.
Сторінки історії вже догорають.
Ця книга дописана полум’ям. Темно.