1
Стою по другий бік життя.
Не після — до.
Мої мадонни,
Вагітні завтрашнім безсонням,
Таке незвикле почуття
Зростання атома у всесвіт
Несуть.
І світ на тім воскресне.
2
Куди і поділась краса.
Злинялі.
Неквапні.
Незграбні.
Та все ж вас да Вінчі писав!
3
Очі Мадонни.
Задивлені в себе,
В те, що у ній.
Тільки у себе і тільки до неба
Погляд ясний.
4
Ти на моїх долонях — плід без цвіту.
Життя предивна з'ява сталась знов.
Кричи ж, кричи, волай про себе світу,
Хай знає — ти прийшов!
5
То ж скільки одиниць (або нулів)
Потрібно, щоб із них зродився геній?
Чи, Боже збав, навіки зжовк засів
На Україні нашій незеленій?
Ні, не змалів народ,
збере критичну масу
І вибухне нараз новим Тарасом!