***

Татьяна Притула
Знову наді мною чорний птах,
Чорний птах у небі голубім.
Й розумієш, що це - все, це - крах
Сподівань усіх твоїх і мрій.

Чорне лихо, наче буревій,
Залишило після себе груду,
Та не з камню, а з горючих сліз,
Розриває серце моє туга.

А надії мов би й не було.
Крига захолонула в очах.
І не гріє більше сонячне тепло,
Затулив все небо чорний птах.