Знімаю руки з клавішей. Боюсь
Зробити тиші боляче, бо осінь
Крадеться в краплях просині і просить
Простити присмак прохолодних вуст.
Прощання присмак холодно-солоний
В прелюдії Шопена розчинивсь.
Прозоре скло густих скорботних дзвонів
Так бронзово бринить:
«Прощай. Прости. Приснись».