Я не раз обпікалась словами,
що мені говорила Безмежність:
Закликала в святе Невідоме,
А заводила в грішний куток.
Помінялись світи кольорами,
Я розгублено плутаюсь в межах,
Що здаються до болю знайомі,
Та не в силах зробити і крок.
Серце млосно обпалює розум,
Той не хоче піддатись напрузі.
Він з душею на різних кордонах,
Він із серцем завжди на ножах.
Потребую свідомого дозу.
Чи зірвуся в життєвому крузі?
Я і світ. Зовсім різні закони.
Я – це крок. Ну а світ – це межа.