Подивись! Я – політ!
Ти поглянь! Я – потік!
Я звучання гірських вітрокрилів!
Ну а ти? Ти – мужик!
Розумієш? Мужик,
Що вдягає ярмо, застосовує силу!
Я не дамся в полон. Ти мене не тавруєш!
Ти труїш,
Ти травмуєш своєю любов’ю,
Ну а я? Я тікаю.
Я притулку шукаю
У словах водограю.
Не слізьми умиваюсь, а кров’ю!
Я не хочу до того,
Хто чує лиш тіло,
Нехай душу почує,
Вона ж не стиха!
Я ніколи не зніму
З плечей своїх крила!
Хто прикутий життям,
В того доля лиха!