Матусю, рідненька, не хочу я заміж,
Мені б на глазурні хмари взірати,
Мені б роздівлятися зорі на небі,
Зірки рахувати, що падають в серпні.
Я сніг полюбляю, спів вітерця,
Що кличе до гаю день відо дня,
У полі стрибати, квіти збирати,
Щоб можна було їх тобі дарувати.
Дерева мені колискову співають,
Чиясь-то душа до себе гукає...
І хилиться соняшник в серці моєм,
Матуся, будь ласка, не стримуй рiдненька!
Не маю бажання з кимось я бути,
Мені б запах сіна у полі відчути.
Місячно сяйво в віконце взірає,
Матусю, рідненька, я хочу гуляти!