Запитали в мене люди
В.К/Київ
Запитали в мене люди
Що вже нібто з невід-сюди
Як там ті хто залишився
В відповідь не засмутився
Снідають-обідають
Пісню розспівають
Живуть та поживають
По повній наливають
П’ють та випивають
Батьківщину люблять
Й добра наживають
Запитали в мене люди
Що вже нібто з невід-сюди
Важко-важко там вам жити
Як усе всім ні до чого
В відповідь їм не смутився
Кажу тоді:
Та нічого
Роботу треба поробити
Й можна пісню заспівати
Снідати-обідати
Пити-випивати
По повній наливати
Любити Батьківщину
Й добра наживати
Знов по повній наливати
Знов любити Батьківщину
Жити-поживати
Запитали в мене люди
Що вже нібто з невід-сюди
Як вона країна наша
Що на світі усіх краще
Хоч такі ми в ней пропащі
Пожалів я їх:
Нічого
Є ще там потроху
Жита сала та гороху
Та горілки з перцем
Що на скатерть ллється
Та уся країна жде
Що хто втік вернеться
Пригорюнилися люди
Що вже нібто з невід-сюди
Що ж тоді нехай вам
З Богом не в печалі
Та щоб пісню дзвінку нашу
Все ж таки співали
Та щоб біди та невдачі
Вас там не дістали
Що ж тоді й нехай вам
З Богом не в печалі
Та щоб деяк але була
Та яєчня в салі
Та краюха хліба
Та щоб рот деяк кривила
Все ж весела либа
Бо всіх любить вас країна
Любить й пам’ятає
Та додому
Так казати
Дуже зазиває
Бо фантазія країни
Що ви всі вернетесь
Як за тім кордоном
Вдосталь наживетесь
Снідати й обідати
Пісню розспівати
Жити-поживати
По повній наливати
Пити-випивати
Любити Батьківщину
Й добра наживати.