Твоя любов не випита, на жаль

Оксана Макалюк
Твоя любов не випита, на жаль;
Мета і засіб, привід і причина…
Холодна зачарована вуаль
Журбу малює чорним під очима.

До неможливості засніжена зима;
На грані музики, закутої в прокляття
Ти не помітив, що мене нема,
Тоді навіщо жити і вмирати?