Кому за страх, кому за совысть,
Плетемо стрічки у віршах.
кому на страх, кому на користь,
Кому і совість - марний страх.
Мовчанню розуму не бути,
І мова серця - на диби.
Не марно к світові прикута,
Невмовчна ліра правоти.
Вона живе в очах у мати,
Вона гримить поміж людей.
І не буває с краю хати,
Коли є горе між людей.