Двадцять першого ніч. Понеділок.
Ледь помітно столицю в імлі.
І здалося ж комусь у безділлі,
Що буває любов на землі.
Чи від ліні, чи то - від розпуки
Всі повірили, в казку немов.
Ждуть побачень, бояться розлуки
Та співають пісні про любов.
Тільки декого тиша сховає,
коли раптом відкриється зір.
Випадково на це набрела я
і неначе хворію з тих пір.
ОРИГІНАЛ
Анна Ахматова
Двадцать первое. Ночь. Понедельник.
Очертанья столицы во мгле.
Сочинил же какой-то бездельник,
Что бывает любовь на земле.
И от лености или со скуки
Все поверили, так и живут:
Ждут свиданий, боятся разлуки
И любовные песни поют.
Но иным открывается тайна,
И почиет на них тишина...
Я на это наткнулась случайно
И с тех пор все как будто больна.
Январь 1917, Петербург