У небі нічному дві зіроньки сяють,
Два птаха в осінньому небі кружляють.
Я тут, але поруч нікого немає,
І сум у обійми свої забирає,
І туга тенета свої розставляє,
Печаль свою пісню для мене співає:
До сонця злітає лебедів двоє,
Два птаха у небі - це ми із тобою.
Пелюстки троянди в руці я стискаю,
Сміюсь я і плачу, бо літо минає.
Сміюсь, бо тебе вже я скоро побачу,
Та й знову розстанемось, через те й плачу.
Та віджену свої сльози дівочі,
Гляну на зіроньки, мов тобі в очі.
Немов твої губи пелюстки цілую,
Щоб їх не здмухнути, дихання тамую...
До сонця злітає лебедів двоє,
Два птаха у небі - це ми із тобою.