Ні, не дивись услід зажурено,
Бо силою жіночих чар
Тебе вестиме небом буряним
Моєї ніжності радар.
У пору жнив і листопаду,
У спеку і у буревій
Тебе вестиме на глісаду
Мій погляд синьо-золотий.
Лети. Згадай мене без болю.
І знай, у мареві безсонь
Тебе тепер гойдає доля
У човнику моїх долонь.
---
Та глухо стукає у скроні
Таке суворе і сумне:
Хто захистить, хто оборонить,
Хто проведе у даль
Мене…