...І сходить сонце. Я дивлюся в небо.
Ні хмарочки, ні плямки - чисте, синє.
Цим ранком знову згадую про тебе -
Уже не літнім, та ще не осіннім.
А на гілках, де листя ще зелене,
Лоскочуть пір'ячко маленькі пташки.
А ти, напевно, згадуєш про мене -
В розлуці так на світі жити важко!
Обидва сподіваємось на зустріч,
Та знаємо, як довго ще чекати.
І все одно, на відстані, не поруч,
Щомиті ми продовжуєм кохати.
А дні все йдуть, і знаю я: не сон це.
...І знову небо синє. Й сходить сонце.