Мистецтво йде шляхом невдячним,
ніхто не помічає сліз його, туги.
Всі прагнуть їсти тільки те, що смачно,
ніхто не хоче знати інші береги.
Мистецтво справжнє - це ридання,
це крик душі і відчайдушний поклик серця,
одвічне слів і розуму змагання,
це суміш карамелі з гострим перцем.
І всі митці крокують по дорозі
важкоі долі та одвічного страждання.
Бо воля і краса давно не взмозі
здолати пафосу безжалісне карання.