Хай воля літає над нами
Вітер я звуся
і думаю так —
у бік який подивлюся
там бачу веселий гопак.
Пригають повітряні хвилі
- одна через одну,
як дикі козли...
Алеж, город козлів не годує
то тож не вони;
є безлюдних людей
не розвиті сини...
Чортів сорок, зібралося разом,
щоби волю недобру творити...
Незможних для праці
вони зрозуміли здурити.
Дали волю недолі
сміливий видаток для тих
хто жити бажає в роздорі —
спочивати як корінь гнилий,
вже померший з недуги
- а колись був живий!..
Не зігнеться вітрева полоса
від свойого самого дихання
- таж сильнішого й треба дуття
для відновлення чужого життя.
Не химерного краю
легенди державу збудують,
а центаври героїв минулих
в славетних надіях існують.
Отож, чим скроіше складімо —
чортів сорок назавжди замкнімо.
- Хай воля літає над нами
іще поки звемося Вкраїни синами!