Я за сонячный промінь трималась,
Я ковтала солёну слезу
Я сама у гріхах зізналась
Я сама себе бити везу
Я ховалась в куточках літа,
Білим птахом літала на схід,
Засинала в долонях вітра,
Готувала чортам обід
Блискавкой загорілась в небі –
Загубила своэ життя;
Скелею, де ночують феі
Обернусь. Тільки б без сміття...
Тільки б ти – зник, сховався, стерся!...
Тільки б я знову стала собою...
Тільки б смерть била наче впершее
Над моэю хмільной головою...
05.06.2001