Розпались терези ненависті й любові,
Гріху і святині, наклепу та правди
Чи знаєш ти, що я навік з тобою в змові?
Чи віриш ти, що твій хаос назавжди?
Твої страждання - то є ніщо для нас,
Моїми слізьми не досягти життя.
Чи знаєш ти, що не віднайти той час
Коли безмежним віддалися почуттям?
Чи віриш ти, що ми існуємо в минулом?
Ми є, та лиш у спогадах весни.
Чи знаєш ти, що все давно забуто?
Ще відтоді, як розпались терези...