Вставай Мати Україно
Вставай Мати Україно!
Уже годі тобі спати -
Світ звертається так скоро
що не може тебе ждати.
Уже досить "другам" вірить
- в них неправда на вустах:
всі говорять що нас люблять
а впихають в наші груди страх.
Ти велика земле наша
не забудь дітей своїх
що за тебе тіло клали
по степах широких
де сичі співали і де скрипів сніг.
Так співав Тарас Шевченко
долі й волі всім бажав...
Буйним вітером сердитим
синє Чорне Море бунтував.
Вже пора тобі вставати
і з морем великим розмову годити
аби люди всі почули
що по хвилях чайка грає
давню пісню України!
І дума сердечна нехай заспіває
на струнах кобзарних свою непораду
щоб земля чорна стряснулась
від ріки Дунаю аж до Кириво(граду)!
Щоби всі почули
від півдня й до ночі
українське слово миле
- хто хоче й не хоче
й разом з нами заспівали
"Тече вода в синє море -
назад не вернеться
Шука козак свою долю - "
і доля дається.
У краї чужому
навіть хліб не так жується
як в у славній Україні.
Чуже слово не розумне
ще й досі сміється...
І степи широкі не так зеленіють
як не чують свого слова
й нас не розуміють
- а чому ми стали на бумазі
хмурими рядами?
Чи ж не можимо співати
українськими словами?
Уставай же, Україно!
Усі люди уставайте!...
Розголошуйте степами
і над Чорним Морем рознесіте
великі події наші...
Нехай вітер росу сушить
і сльози втирає
і нам браттям українцям
пісню нову заспіває.
Вставай Мати Україно!
Уже годі тобі спати -
Світ звертається так скоро
що не може тебе ждати.
8 вересень 1999 р.