Жовтневе чи Щоми
Октябрськ, Жовтневе чи Щоми
то все таки однако, бож то є ми!
Колись були, колись перемінились
за хмару світу заховались
для того щоби жити не збігатись
і в холодну домовину земну
"навіки" не закопатись...
Колись були, колись перемінились
і вже не стали ким і як були
- в чужому краю опинились,
а всеж таки і не забули,
й новими стали як згартоване залізо
через вогонь і воду перейшли,
що українського ми роду
що в наших серцях іще бринять Щоми!
Незнані люди перейменували
життя синів спокійного села;
своїм бажанням скасувать хотіли все
що історична правда люду будувала
сотні роками з понад "козацького" русла.
Така доля протікала долиною
де поклали свої ноги й руки
предки щомівського роду і його весла.
Октябрськ, Жовтневе чи Щоми
то все таки однако, бож то є ми!
Хоч нас і не багато зараз стало,
а всеж таки, на початку усього, ми були!
Селяни, хуторяни, а може й приходяни
- то все одно... Ми мали свою долю,
плекали нашу волю, сіяли зерна,
орали землі та будували Україну...
Різно - квітами сади украшали
та на зелених полях, поміж лісами,
кольорові ягоди та "жовтові" греби обирали.
Такі були Щоми і такі були люди
що дітей Україні народжали...
А стерти їх із земної кулі й неможливо
бо кровію своєю, матерне селище --
колишній хутір Щоми, вони облили!..
Тож жовтневці нехай памятяють
що їхній початок колись були Щоми...
І сила походить у тому що корінь
старенний не зігнеться від бурі --
він "духом" відвіччя надхнений.
І як сокіл потужний в повітрі літає
себе щиро він знає -- що він є Щоми!
30.08.2007