Розсипає осiнь листя,
І горить воно вогнем,
А осіннє передмістя
Заливає знов дощем.
Майоріють парасолі,
Хмари знову йдуть і йдуть,
І дерева стануть голі,
Як вітри до нас прийдуть.
Невдоволено зітхають
Перехожі через бруд,
А для мене розквітають
Знов троянди серед смут,
Адже в вересні зустріла
Я коханнячко своє,
Зірка нам замерехтіла,
І тепер нас двоє є!