Хто є батько, а хто є мати?
Прийти на світ,
це відродити наново
усе людство.
Невинність чистого сумління,
що виринає з живота дівчини
й на ліжко тепле кидається,
немовби-то воднева
свіжа хвиля рветься...
колись буде сильна надія
-- ніхто її не вдержить,
бож вона
сама для себе
в собі береться...
Нектарів божих вона сосала
-- другої соски навіть не знала;
а тепер чисте сумління своє
земним народам показала...
Родилися ось так нові наслідки!
Малі, великі -- всілякі дітки.
Новітні племена народів,
багаті й бідні... Усі ж бо рідні.
Доробки студентів, усіляких громад,
збудували вежу аж до високих водяних хмар
та й посадили там азалеї рожеві свої --
що панують безсильність у новій чужині.
Коли прийде нова дитина,
то означає що роса
-- дощева краплина,
щось має нового сказати
для постарілого народу ...
Напевнож, другі шляхи дізнати!
І здається що поема
проходачого часу лунає...
Дитинячий крик -- не плач,
а сердечне бажання спізнати
тоді хто є батько;
також, хто є мати?
15 жовтень 2007 р.