Подуми мої
1.
Прийти на світ,
як істота розумна,
не те саме що відірватися
з якоїсь дерева вітки
-- начебто яблуко спіле.
Прийти на світ,
це виростати помаленьку...
На протяги років
розвязуватися постійно
-- начебто квітка польова.
Прийти на світ,
це вироблятися щоденно.
За кажним кроком
давати другий... І так,
все новим актом збагачатися.
2.
Сьогодні є будь-який день тижня.
Який він є, не є важливо...
Всі дні є однакові, тоді коли ми
можемо з ними годитись.
Нехай же, будь-який день тижня
для нас стає днем досягніня!..
Сьогодні є будь-який день тижня.
Зробімо з нього музичну партитуру
-- задаймо тон мажорний та й
звеселімо, аж до можливого ладу,
минуле наше. Було воно жахливе?
Перевернімо його в *"пчеларя баладу"...
У своїх просторах уявлювань
-- життєві простори минулого,
знаходиться моя сучастність.
І вже, просто нудгую. Від скуки,
останки доріг моїх, до мемуару
(мені невідомого) я сам укладаю.
N.B.
*"пчеларя баладу" взято від:
"Балада за пчеларя" (болгарський переклад)
Австрійський письменник, Херман Брох
(Hrmann Broch, 1866 - 1951)
3.
Слово поета, фраза, та виражіння,
те саме що дощик весняного ранку.
Прохолоджує душевну гаряч...
Силу втручає в здолене серце.
Оазис грунтує де земля вже суха.
Це поета робота -- утопія успіху.
24 жовтень 2007 р.