Коханій!
Як гарно сонечко сідає,
В гаю зеленім тишина,
Лиш зіронька на небі сяє,
Вона одна і лиш моя!
Уже і нічка наступає,
Та соловейко ще не спить,
Цвіркун на скрипці ніжно грає,
Та ясен десь собі скрипить.
Трава вкривається росою,
Дівчина там, чи то зоря?
В росі любується косою,
Немов у зеркалі, краса!
Для неї місяц ясно світить,
І зорі в небі мерехтять,
Для неї маки в полі квітнуть,
Та солов'ї в гаю не сплять!