***

Татьяна Притула
Заплітала мати коси
Донечці коханій,
Заплітала, цілувала,
Й витирала сльози.

Витирала тихо сльози
І просила Бога,
Щоб дав долі щасливої
Для рідної доні.

І просила мати Бога,
Молитву читала,
Щоби донечка єдина
Горечка не знала.

Щоб не знала вона горя
Й біди не зазнала.
Щоб кохання незрадливе
В житті повстрічала.

Заплітала мати коси
Й материнські сльози,
Наче зорі відбивались,
В незібраних росах.