Московський поїзд похлинувсь юрбою,
І на пероні – порожньо і тихо.
Насправді ти нікуди не поїхав.
Насправді ти залишився зі мною.
І відспівала дзвінко залізниця
Своє «Прощай!» короткій хвилі раю.
Зворотний шлях. І це тобі не сниться.
Бо рай зазвичай довго не триває.
Зате розлука – нескінченно-довга.
Оце і називається любов’ю.
І на пероні вже нема нікого.
Насправді я поїхала з тобою.
26.09.09