Велика і славна Україно!
До тебе серце моє рвется
- у моїх грудях сльози ллются.
Бо ж так далеко я від тебе
що навіть ледви голос твій я чую,
але ж не забуваю твою долю
і за неї завжди я Господа благаю.
І знаю я що слуха Він мої прохання
- тобі покаже шлях твоєї слави...
Розібє остальні твої пута мордування
і між народами - моя велика Україно!
тебе Він пропонує на сторожа свободи
аби славянське сонце освітило усі народи...
Козача кров кипить у твоїх жилах
і твій народ уже до слави привикає...
Недовго ще і жовто-синій прапор
понад словян землями засіяє...
І кожне що в цім світі вільно-діє
"іще не вмерла Україна..." заспіває.