Ніби птах я живу на землі,
І здається, від щастя літаю!
Та у небі ми зовсім малі,
Про таке я вже чула і знаю...
Хоч в надіях моє майбуття,
Як одне помістилось в долоні...
Лиш в коханні мої почуття,
Знову сльози солоні по скронях…
Кожен день, як намисто збирати,
І останні хвилини лічити,
Потім впевнено їх відпускати…
Так в палкому коханні не жити...
Всі думки, сни і мрії - мій шлях,
Я у небі, немов вільний птах…