Покинуло тепло мою оселю,
кружля'е листя - кольоровiсть сонця,
залиш назгадку краплю хмелю
той лiтнiй день в вiконцi.
Пусте...облиш, не грi'е думку,
що то було - насправдi,
кохання восени...йому бува'е cумно,
коли ми одне одному не радi...