Тане...

Леся Романчук
Ти не лови мене на слові
Кусючим шершнем,
Бо золоті слова любові
Зів'яли вперше.

Чи місяць заблукав у небі,
Згубивсь у хмарі,
Чи то тобі мене не треба,
Чи то вже старість.

Мій сіро-буро-волохатий,
Пильнуй, холоне.
Надворі лютий. Ведмежата
Узимку сонні.

Тож на добраніч, мій ведмедю.
Ще не весняно.
Твоя Снігурка, Лада-Леда,
Проспиш — розтане.