Бог є бразилієць
Вологкість повітря
та сильна спека сонця
приваблюють людей до лінощі;
а дрібний пісочок
та піщані пляжі,
в просторих горізонтах моря,
ховає вологкість спочинку
-- ніхто не видержеться,
щоб не пірнути,
на хвилі чисто блакитної води.
А водяна пара, у повітрі,
неначебто роса --
личенько обгортає...
Малює красною китицею щоку
-- а хтож її не покохає?
Скучає моє серденько
коли про неї спогадає.
Копакабана.
Сан Вісенте.
Баянські пляжі...
Пальми кокосові:
великолисті дерева
і споміж них літають птахи,
яких, ніде у світі, таких нема.
Дюнажні пляжі у Ріо-Гранде.
Пляжі До Піна, у Боа Віяжень.
Кожна із них чудовна і чарівна
- немов пензель на тонкій тканині.
Цеж і є Пернамбуко
- ось така бразилійська земля.
Пляжі південні й пляжі північні
- найкрасивіші всеї землі...
Кажуть що Бог є бразилієць.
І я так вірю,
бо все що тут,
лиш видно в сні...
Тонкі пісочки,
в просторих горізнтах моря,
в собі ховають
вологкість спочинку.
30 листопад 2007 р.