Старенький дідусь повертався додому.
Через парк йшов в ночі важкою ходою.
Здоров'я не те вже - роки дали своє,
Ще й рани залишені страшною війною.
На зустріч йому компанія йшла,
На перший лиш погляд проста дітвора.
Дітвора дико ржала, повз діда пройшла
І на дідуся мов упала гора.
Не очікував дідо, що буде удар,
І наче підкошений на землю упав.
Його ногами лупили малолітні вандали,
А потім з кишені всі гроші забрали.
І думав дідусь, чого в фашистів стріляв,
Волю й свободу кому здобував,
Потім дідусь сльозу проронив,
І з гіркою думою душу спустив.