Ми вже не люди, а дресировані собаки,
Куди кістку нам кинуть - туйди й біжомо.
Нас всі хто нехочеш посилає до ...
І ми хвіст задерши туди всі йдемо.
І горді за себе, за свою країну,
Мов зомбі якісь на майдани йдемо,
Через нашу країну самі потавили стіну,
І наче дурні якійсь бред кричимо.
Прославляєм буржуєм, - клятих лідерів наших,
Вони для нас все, - але ж ми їм ніхто.
В країні з'явилися ваші і наші,
Хто скаже мені: Так вийшло чого?