Луна танок

Микола Щома
      Україна співає свій танок

      Розірваний простір
      -- похилився.
      Із одної частини,
      постидився;
      а з другої половини,
      на два поділився.

      Тай уже нова калина,
      що весело розцвітала,
      що садочок зелененький
      своїм кольором вквітчала,
      несподівано й раптово
      чомусь і зів"яла...

      Тай сонце сховалось --
      поза хмарами чомусь...
      Попільну одежу удягнуло.
      Чоло смутком змалювало
      тай сльозами землю поливало;
      а вітер буйливий похиляв додолу
      усе те що не погода виглядало --
      для нього... Шкода! Усе смеркало.

      Україна зворушилася іще раз...
      Вороги її проснулися...

      Бож навіть вони й не спали
      -- Виглядали з поміж ярів
      де спокійно та хитренько
      свойого нападку зберігали.
      Таж коли прийшла година
      -- і так думає вся зла людина,
      неньку знову обідрать бажали.

      Невдалося -- люди розумніші,
      ніж було раніше, тепер стали!
      Боронили, яко можно
      тай своєї України
      до недолі не збажали...

      Тай калина піднялася
      -- розцвілось галуззя...
      Буйний вітер віє скромно,
      тай сонечко не пече а гріє
      і дівчина у саду вишневім
      щось роздумує та мріє!..

      Ось така є земля наша
      як сваволя є своя воля
      і як серденько не плаче
      -- а тілько лиш мріє...

      Україна співає свій танок
      та наша Тимошенко діє!..

      01 квітень 2008 р.