Засумувала осінь. І дощем
Слізьми неначе, землю окропила.
І сонячним теплом не бавить вже,
З дерев скидає листя пожовтіле.
Засумувала осінь. Небо все
Заполонила хмарами важкими.
І навіть промінь, так бажаний ще,
Пробитися не може поміж ними.
А біля річки золота верба,
Мов плечі, свої віти опустила.
Засумувала осінь і в очах
Холодним янтарем печаль застигла.
Засумувала осінь. З нею я
Проводжу дні у смутку і тривозі.
Життя мого багряний листопад
Розкидав листя на моїй дорозі.