...Я злизую амброзію із губ
І п’ю нектар очей твоїх чудових,
Солодкий дегустую диво-сік
Із надр вершково-липово-медових.
Я їм тебе і вдень і уночі.
В реальності і в мрійному бажанні.
Та голод не згаса до тебе мій,
Бо ти – моє єдинеє кохання...
Амброзія – у грецькій міфології їжа богів,
що давала їм безсмертя.
2009