Свеча в ночи

Алёна Гейкер
Забыть.
Забыться.
Жить,
Закрыв
Глаза.

Манящий 
блеск
Не вспоминать.
А вспомнишь –
Гнать

Что есть силы.
Вырвать
Вон
из сердца.

Иначе
он,
Как павшая
Звезда,

Сожжет.
Испепелит.
И – канешь
В никуда.

Идти
Насквозь.
Забыться,
И рукой
Нетвердой

Вдруг
Опереться
На свечу
В ночи.

Звездой
Дурмана
Ей –
Не быть!

Но гордой
Пленительницы
Трудно
Блеск
Забыть…

Понять.
Простить.
Себя
За все,
Что было.

Открыть
Глаза
На теплый
Огонек.

Жить
Для него,
Его
Теплом
Согретой.

Жить
Тем огнем,
Что дал мне
Он –
Мой Бог!