Я маму завжди називаю святою

Юлия Самарская
Що найприємніше в світі для мене?
Те, що зі мною ти, рідна нене.
Біля колиски співала тихенько
Для мене чудові і ніжні пісеньки.

Часом весела, а часом сумная,
Завжди мене ти підтримаєш, знаю.
Зі мною розділиш ти радість і сльози,
Зі мною ти будеш і в спеку, й в морози.

Приходиш з роботи знесилена, квола,
Але поцікавишся, як моя школа,
Як мої справи і друзі мої, -
Все розповім я , матуся, тобі.

Про мене піклуєшся цілодобово,
За це тобі вдячна я знову і знову.
Завжди даєш мені слушні поради,
І цьому, матусенько, дуже я рада!

Що найважливіше в тобі мені?
Це твої очі глибокі, ясні.
Погляд твій ніжний люблю і ціную,
Якщо ми не разом, його я малюю
В своїй уяві. Й одразу спливає
Те, що у пам’яті своїй тримаю.

Як ти мене за руку міцно тримала,
Коли до дитсаду зі мной крокувала.
Як поруч була ти тяжкої хвилини –
Усе пам’ятаю я, нене єдина!

Завжди для розмови ми тему знайдемо,
І бесіда наша дуже весела!
І, як у всіх сім’ях, бувають у нас
Незлагоди мілкі на деякий час.
Та спільную мову знайдем ми завжди,
Бо люблю тебе я найбільше в житті!

Я знаю, що я у боргу пред тобою,
І в цю хвилину навколішках стою.
Прости мене, мамо, за похибки мої,
Та я намагаюсь зробить щось з собою.

Тебе я зроблю найщасливою мамою,
Найспокійнішою й гарною самою.
«Спасибі!» скажу, це для мене важливо,
Тобі, моя матінко, мамо ти мила!

За те, що щоночі за мене молилась,
За те, що від мене ти ще не втомилась.
За те, що ти любиш мене, моя нене.
Я кращої мами не знаю за тебе!

Тобі я завдячую, рідна матусю,
З тобою в житті я не помилюся.
Хоч і без німба ти над головою,
Я тебе завжди називаю святою!