Темна вежа

Евгений Балабан
Я йду до тебе
моя темна вежа
я чую твій поклик
крокую по стежці

крізь світи і часи
єдина дорога
я маю до тебе нести
свої гріхи і пороки

       я не маю права спинятись
       не можу залишитись без зброї
       треба йти, не можна вже спати
       ти все ще далеко, та завжди зі мною

я йду до тебе
моя темна вежа
відчуваю тебе
ти мені лиш належиш

лиш мені ти розкриєш
свою таємницю
що час йде по колу
і цього не змінити

       я не маю права спинятись
       не можу залишитись без зброї
       треба йти, не можна ще спати
       ти десь поруч, та вже не зі мною