Ті солдати - нічиї й не діди,
і не всі навіть стали батьками,
Йшли на фронт навіть майже і діти,
Перемогу здобули, а самі...
Їх повернення сталося довгим…
Скільки їх, тих, що зникли без вісті?
На Двіні, на Дніпрі чи на Волзі
у бою гурхітливім, чи в місті?
В горлі грудкою радість застигла, -
він прийшов з забуття так недавно:
ось могила - останній притулок.
Мить безсмертя його - шосте травня...
"Миг бессмертия" Приходько Ольга
http://stihi.ru/2009/05/07/5704