Я – Термоядр,
Син полина віків.
Моя чорна биль – Чорнобиль.
Я народився під гуркіт війни-
Ядерної зими.
Я біг – вітер гнав з далі в даль,
Кров губив по краплині
В води сині.
Отруївся – напився.
Стиглі яблука зашкалило – мило,
Дуже мило!
Я дитина – сім пальців і свинячеє рило,
Не люблю розмовляти, бо нема язика.
Моє тіло напіврозтленіло,
Мозок мій металева шкала.
А люблю я найгіркий полин
Й спомин.
І урановий розчин довічний,
Бо родився я в термоядерний дзвін –
Син полина побічний!
1997