Кома

Марина Анненкова
Втомлений день існуванням,
змаганням
за право на мрію.
Набила гулю на лобі, боляче вдарилась-
сичання...
о корабель затитулований, немов
Made in " ненаше"-
VOCATIO.
поклик у нікуди.
шепочуть хвилі- люди:
"Не маєш раціі"
Ідеалістка з вітром у кишені.
Гупаюсь в залізні двері-
сичу...
мовчу-
горда.
А кажуть- гординя пихата
стовбичить.
Тобі так не личить, ти-
на вівтар кандидатка.
А я туди не хочу! Я висоти боюся!
Дивлюся
на вас
з підлоги.
Панове, витирайте ноги!
тут чиясь душа пошарпана лежить.
спить.
ВМИРАЄ!!
адреналін! камфора! розряд!
Господа, мы её теряем...