Про те, як насправді писалося
листа турецькому султану.
Ой, збирався як козак
випити горілки,
не пускала козака
з дому люба жінка.
“Та навіщо у шинок
ти ідеш, Іване,
туда соколом летиш,
звідти – морда п’яна.
Туди в білом кожуху,
в білій вишиванці,
звідти – в дьогтю та пуху
повернешся вранці”.
Він дружині відказав:
“Замовчь, Катерина,
як гуляють козаки,
Є на то причина.
Бо не просто у шинку
п’ємо оковиту,
а вирішуєм ми там,
кого будем бити.
Після першій ми йдемо
воювати турків,
після другій на ляхив,
ну а потім дзюркать.
Поветаємось і знов
третю наливаєм
i тоді на москалів
коней повертаєм.
Потім віп’єм спотикач,
пісню заспіваєм,
щоб не знали вороги,
що ми затіваєм.
Шо ти, Катю, не кажи,
слухати не стану,
там вже пишуть козаки
листа до султану...”
***Як ви знаєте, картину намалював Ілля Репін