Оксамитовою рукавичкою осінь
Легко стукає до твого дому
Економія часу і простору
Гаптування – «червоне на чорному».
Синє небо замріяне трохи схоже
нА нас, колишніх
Раптом знов пригадається пісня
Тихо мрією нас заколише.
А туман покриває холодом
Кожен крок твій до мене із далеку
Осінь нас поєднає, розлучених
Вогняним листом клену, мов згадкою.
Жовтень, 25, 2004