Бачу здалеку твоє миле личико,
Чую кохана тебе…
Там під тополею наша криниченька,
Хай нас Господь береже.
Карії очі блищать, наче зіроньки,
Тільки щось погляд сумний,
Ось, обіймуть мене рученьці біленькі,
Скільки ще мрій і надій…
Поруч йдемо однією стежиною,
Чуємо співи, та сміх,
Тоді ти була молодою дівчиною,
В блисках обручок святих…
Вже розуміємо, шлях цей закінчиться,
Вдячні ми долі своїй,
Вірю, що вірші на Світі полишаться,
Час пролітає мерщій…
А над садочком, живе місяченько там,
Ясний, завжди молодий…
Що дарував дорогу мить кохання нам,
Та поцілунок смачний…
Автор Геннадій Сивак.
27 листопада 2009 року.